На думку багатьох, теорія гендер зродилася в 50-х роках, її винахідником вважається Джон Маней (1921-2006), хірург з John Hopkins Hospital в Балтіморі (США). Він перший сформулював теорію, згідно якого істота чоловіка і жінки не є результатом природніх законів, генетики і гормонів, але є соціальним витвором та визначається згідно того, як оточення і суспільство розвиває та виховує дітей. В 1965 році у Балтиморі Дж. Маней заснував першу клініку по зміні статі під назвою Клініка гендерної ідентичності. Ця клініка стала приготуванням для гендерної теорії. Дж. Маней як „науковий доказ” своїх тверджень наводив приклад хлопця на ім’я Давид Раймер. У віці двох років йому було зроблено невдале хірургічне оперування. З цієї причини батьки вирішили дати свого сина на операцію по зміні статі. Вони були прийняті Дж. Манейом, який бачив тут грандіозну можливість для підтвердження своєї теорії з двох причин: хлопчик народився здоровим, а особливо, що є близнюком і це дало б можлвість зрівняти його з братом. Після операції Маней терапевтично стежив за Давидом більше 10 років і намагався утверджувати його психологічно в тому, що є дівчиною, а не хлопцем. Батьки змінили ім’я сина на Бренда, вдягали і говорили як до дівчинки. Тим часом, в 1972 році, лікар пише численні статті і доповіді, де поширює результати своїх досліджень, гаслом: «Зміна Бренди є завершена, дівчинка є щаслива!» Лікар став просто героєм. Його книжка «Чоловік, жінка, хлопець, дівчина» стали успішним університетським підручником. На академічному рівні, в загальному, багато вступних підручників до психології та соціології використовували приклад Давида-Бренди, щоб підтвердити, що вид статі в основному набувається через зрозуміння. Таким чином брехлива теорія пішла вже в практику.

Доктор Маней у своїх наукових публікаціях замовчував жорстоку реальність та свій злочин. Ситуація в домі Реймер була зовсім іншою. А саме, від часу операції хлопець сприймав поведінку лікаря і своїх батьків як тиранію. Його поведінка в школі зовсім не відповідала поведінці дівчини: поводився і говорив як чоловік, ставав більш закритим та мовчазним, захищав кулаками від однокласників свого брата, крав їм іграшки та одяг… Стурбованні вчителі часто викликали батьків з причини його поведінки так мало жіночої і радили звернутися до психолога. В тому часі доктор Маней наполягав, щоб батьки залишили роботу, продали все, та, щоб переїхали жити у вагончик в ізольованій та малозаселеній місцевості. І навіть ця рада була сліпо виконана родиною Реймер. Давид-Бренда надалі поводився безладно, а разом з ним і ціла сім’я: брат – став агресивним до однолітків, батько – почав без міри випивати, мати – намагалася зробити самогубство. Батьки зовсім не підозрювали, що лікар застосовує на них моральний тиск та різні психологічні маніпуляції, а тим більше, що медик проводить жахливий «науковий експеримент» над їх дитиною. Доктор Маней знову наполягає, щоб хлопцеві зробити остаточну операцію статевих органів, але він відмовляється та вдається до гормональної терапії. Щоб скрити груди і боки починає багато їсти. Від цього моменту вирішує поводиться як чоловік. Ні хімія, ні соціалізація не змогли зробити з Давида дівчину! Коли йому було 13 років, батько розповів всю його історію. Для Давида це був величезний шок. Він навіть робить спробу самогубства. Після певного часу сорому та терпіння хлопець змінив ім’я Бренда на Давид, робить ряд хірургічних операцій для віднови чоловічої статі. В 1989 році одружується з Мері, молодою жінкою, яка є вже матір’ю трьох дітей. Згодом Давид вирішує дати скаргу на доктора Манея за драматичний та жахливий експеримент, який був здійснений на ньому. Він розповідає всю свою історію журналісту Джону Келапінто, який публікує книгу під назвою «Як його створила природа: хлопець, що виховується як дівчинка». В 2004 році, маючи 38 років, Давид закінчив життя самогубством. Але теорія Дж. Манея і сьогодні вважається т.з. «науковим» доказом.

Ця зміна статі є неможлива, тому що «біологічна стать» є глибоко вписана в природі людини. Про це свідчить не тільки Боже Слово, але цей факт підтверджує сьогодні здорова психологія, генетика, медичні та клінічні дослідження. Наприклад: Карол Джілліган, відома як науковець психології, у своїх наукових дослідах демонструє, що реакція на ті ж самі етичні проблеми хлопців і дівчат вже від 11 років є радикально різними. Медичні та клінічні дослідження головного мозку довели, що існують вроджені відмінності між чоловіком і жінкою, а саме у використанні мозку цими двома статями та в ефекті гормонів. Генетика чітко стверджує, що відмінність між чоловіком і жінкою є глибоко вписана вже в ДНК людини. Від моменту зачаття всі клітини чоловіка, що містять хромосоми ХУ відмінні від жіночих ХХ. Отже, біологічна стать не є означена тільки зовнішніми органами, але генетичною структурою.

http://www.pokrov.lviv.ua/?p=1592